З паном Ігорем нас познайомила філателія. У нього одна з найбільших в Україні тематична колекція марок про бджіл та пасічництво. Поштові мініатюри з майже 100 країн світу!!!
Ігор Чудийович – автор кількох біографічних та краєзнавчих книг. Це -- натхнення досліджень. Тому його колекціонування – не тільки філателія. Він обожнює старовину. І особливо ті предмети, що якось пов’язані з його рідним краєм -- Сколівщиною у Львівській області. Більше про це – в ілюстративному матеріалі, яким Ігор Чудийович з нами люб’язно поділився і з його дозволу ним ділимося з вами і ми.
Навіть під час війни тема лише війни не повинна домінувати
-Пане Ігорю, як довго Ви цікавитеся філателією і чим саме вона Вас приваблює?
-Це зацікавлення триває приблизно з 1985 року. Тоді я отримав від мого знайомого пана Василя Трухана в подарунок альбом із серією марок УНР. Саме він запалив ту іскорку зацікавленості філателією в мені. А було це в радянський період… Уявіть собі: Василь Михайлович – завідувач відділу культури і дарує мені альбом із серією марок УНР. На марці номіналом в 1 гривню – тризуб! Для мене це було трохи шоком.
А з паном Василем ми здружилися. Цікавий був чоловік.
-Мені відомо, що основна тема Вашої колекції «Пасічництво і бджільництво». А інші поштові марки Ви збираєте?
-В моїй колекції є марки та конверти першого дня часів російсько-української війни-Козацька Пошта. Також я збираю марки з відомими особистостями України та «Україніку»: йдеться про марки УНР, серії «Допомога голодуючим», ЗУНР, окупаційні поштові мініатюри, Підпільна пошта України, марки пошти Майдану.
Маю марки з початку часів відновлення Незалежності. Також в моїй колекції марки різних країн світу, які виходили в знак підтримки України.
Ще мені цікаві ізраїльські поштові марки на честь Ефраїма Моше Лілієна. Це -- митець світового рівня з Дрогобича. Він працював у стилі ар-нуво чи сецесія. Лілієн добре відомий своєю творчістю на єврейські теми. Його часто вважають найвидатнішим єврейським художником, якого пов'язують з модерном або югендстилем.
-А чи всі українські марки з часів відновлення Незалежності маєте в своїй колекції?
-Мабуть, десь вже рік не збираю українських марок, бо це – нереально через фінанси... Марки ж нині – дуже дорогі. В радянські часи марки коштували копійки, а тепер потрібно викласти немалу суму. Це задоволення – не для людей з невеличкими зарплатами.
-Якщо уникнути розмов про ціни на марки. Чи все Вас влаштовує сьогодні в українській філателії як галузі? Чи у правильному векторі вона зараз рухається?
-Я би сказав, що є проблеми з цим «вектором». М’яко кажучи, керівництво Укрпошти не зовсім розуміє, що випускає.
Наша історія – багатогранна. Вона і потужна, і трагічна. Дуже багато тем, які варті уваги. Маю на увазі історичні події. Є багато цікавих історичних особистостей з України, на честь яких можна було би випустити поштову мініатюру.
Україна на стільки багата, що могла би випускати марки, які би дивували весь світ.
-Я виступлю в ролі адвоката Укрпошти. Їхня позиція: «Війна… А тому тематика – переважно з війною і пов’язана». Особливо проєкт «Власна марка», присвячений військовим підрозділам. Ви кажете: не варто уникати інших тем. Які аргументи можуть в цьому переконати?
-Навіть під час війни тема лише війни не повинна домінувати. Ми хочемо донести світові, за що саме ми воюємо. Мають бути марки, що репрезентуватимуть нашу історію і наші досягнення. Тоді буде зрозуміліше про те, які цінності ми відстоюємо.
Марки вшановують комаху, без якої нема життя на планеті
-Розкажіть, будь ласка, хто Ви за професією і чи вона пов’язана з бджільництвом?
-За дипломом я – ветеринарний лікар. У 1983 році закінчив Львівський зооветеринарний інститут. Більше року працював головним ветеринарним лікарем, а потім понад 30 років - в органах державної влади.
Колись давно мій батько Ярослав мав пасіку. Я йому допомагав. Тому пасічництво – мені знайоме і рідне. Дуже люблю бджіл. Це - така гарна Божа комашка.
А стимулом до колекціонування марок на тему «Бджільництво» стало написання мною книг про визначних пасічників України Івана Марцінківа (він похований в Сколе) та Миколи Вітвіцького, який походить із села Жураки Богородичанського району на Івано-Франківщині, а похований в Диканьці на Полтавщині.
Коли працював над цими книгами, то вивчив масу матеріалу, який досліджували ці люди, як вчені та пасічники. Там багато цікавого про самих бджіл та історію бджільництва.
Крім цього, я знайомий зі своїм колегою з Луцька Миколою Іщуком. Він має неймовірну колекцію марок на тему бджільництва і отримав за них Золоту медаль на одному зі з’їздів Апімондії. Це -- Міжнародна федерація бджільничих об’єднань, яка створена в 1949 році з центром в Римі в Італії.
Бджола у філателії – дуже цікава та багата тема.
Маса країн світу упродовж своєї історичної діяльності випускали марки та конверти. Для мене це було відкриттям. Адже ці марки вшановують комаху, без якої нема життя на планеті. Якщо загине бджола – загине людство.
Є неймовірні марки і дуже цікаві речі. По них можна вивчити географію тих країн, які їх випускають. Але все дослідити нереально.
-А першу марку бджолою пам’ятаєте?
-Це були українські марки. Якось важко зараз визначитись, котра з них була першою. Я шукав їх всюди: між знайомими, на сайтах в інтернеті, на ринках у Львові... Вони «пливли» до моєї колекції поступово...
-В Україні виходили марки Вашої тематики. Маю на увазі стандартну марку із серії «Давня Україна», марка з бджолою 1999 року, марка на честь Петра Прокоповича 2000 року та малий аркуш про пасічництво 2001 року. Є ще серія «Лікарські рослини України», де бджіл можна побачити під світом ультрафіолету. Можливо, я щось пропустила? Чи є цікаві факти в історії українського бджільництва, які можна було би використати для майбутніх випусків поштових марок в Україні?
-Ви нічого не пропустили. Бо, на жаль, більше нічого і не було.
Звичайно, історія пасічництва в Україні настільки цікава, що сюжетів до випусків таких марок є дуже багато, але Укрпошта чомусь їх не використовує, тобто не пропагує ідею розвитку пасічництва, однієї з найважливіших економічних галузей сільського господарства.
-Зі скількох країн Ви маєте марки своєї тематики?
-Таких країн -- 95. Крім марок, моя колекція наповнюється картмаксимумами та конвертами першого дня. Маю 17 КПД з України, а з інших країн світу -- 68.
Я навіть не знаю скільки країн в принципі випускали марки на тему бджільництва.
Світового каталогу я не зустрічав. Тому що важко зорієнтуватися в морі філателії. Потрібно шукати. Маю на меті зробити такий каталог зі своїх марок, а потім додати інформацію з колекцій моїх знайомих.
-В кого з українців більша колекція про бджільництво, ніж у Вас?
-Микола Іщук має марки цієї тематики із 140 країн світу.
-Чи є у вашій колекції особливо рідкісні або цінні екземпляри?
- Серед цінних є марки Італії (КПД+ з маркою у формі візитки), острова Піткерн-Ісландія, ОАЕ, Якутія-блок, Австрія - у формі буклету та інші.
-Чи траплялися Вам несподівані або навіть кумедні сюжети на марках, пов’язаних із бджолами?
- Маю марки з Канади та Японії з дитячими малюнками бджіл.
Цікаві марки випускають африканські країни. Вони – яскраві, красиві. Там трапляються цікаві формати.
-А яка з марок для Вас має найбільшу історичну або емоційну цінність?
--Це марки, пов’язані із найвідомішими пасічниками України Іваном Марцінківим та Миколою Вітвіцьким.
Я запропонував такий випуск за проєктом «Власна марка». Мою ідею втілив у життя пан Андрій Пилюх, засновник «Козацької пошти». Вважаю, що цей чоловік багато зробив для української філателії, а його марки – окраса української колекції. Він випускає цікаві конверти. Їх є більше тисячі. Його пам’ятні конверти на тему бджільництва бачив на eBay по 50 доларів.
-Наскільки поширеною є тема бджільництва у філателії? Чи маєте однодумців? Чи часто обмінюєтеся?
-Однодумці є. На сьогодні знаю чотирьох людей, які працюють над цією темою. Обмін такими марками практично не здійснюється між нами, тому що цих марок дуже мало, а ціна їх не мала. Я переважно купую марки своєї тематики.
-Яку пораду Ви дали б тим, хто хоче почати колекціонувати тематичні марки?
-Треба добре подумати, перед тим як починати цю справу. Варто зважати на фінансові можливості, аби не зупинитися на півдорозі. Ви серйозно займатиметеся колекціонуванням, якщо у вас буде до цього любов.
Філателія – це і цікаві знайомства
-Що для вас поштова марка – цей невеличкий клаптик паперу…
-…це значно більше, ніж клаптик паперу. Це – емоційне і духовне задоволення! Це – можливість більше дізнаватися про світ, про його історію, культуру. А конверти… Якось мені надіслали конверт з Китаю. На ньому було багато різних марок та штемпелів і все це естетично оформлене. Яка тільки насолода отримувати такі речі та досліджувати їх.
-Було таке, що завдяки маркам Ви зробили для себе якесь відкриття?
-В мене з’явилися марки з Об’єднаних Арабських Еміратів. До того я навіть не знав, що там є шість еміратів і кожен з них має свої марки. Два емірати випустили марки про бджіл.
Завдяки маркам також дізнався про деякі французькі колонії.
-А нові люди з’являлися у Вашому житті через захоплення філателією?
-Філателія – це і цікаві знайомства. Більше десяти років тому в мене відбулася незабутня зустріч з філателістом світової слави Георгом фон Штайденом. Приїхав цей старший пан Георг в Сколе зі своїм товаришем, а моїм знайомим по філателії Олександром Жарівським.
В цей день ми прогулялися нашим гірським містечком Сколе, я розповів йому про себе, мої вподобання, захоплення філателією, а пан Георг фон Штайден поділився своїми історіями про пошуки філателістичної спадщини, епістолярію графа Скарбека.
Станіслав Мартин Скарбек — австрійський граф, землевласник, був найвідомішим і найщедрішим меценатом Галичини. Він представник польського роду Скарбеків гербу Абданк. Скарбек заснував у Львові театр свого імені, нині це Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької. Йому належали землі з лісами на Сколівщині -- с.Верхнячка, Сможе та інші. В історичному архіві м. Львова збереглася його переписка з тогочасними діячами. Цю переписку і шукав Г.фон Штайден.
У філателістичній спільноті ім'я Георга фон Штайдена не потребує офіційного представлення, але кілька слів про життя цієї визначної людини було б доречним. Він народився в Перемишлі в лютому 1950 року в родині священика. Він отримав ступінь магістра математики у Львівському університеті в 1972 році. У 1982 році переїхав до Німеччини, де працював на радіостанції «Свобода» головним редактором українських програм.
Його захоплення - філателія Західної України та Карпатської України. І цікавитися цим він почав з 1969 року. А в ті часи було непросто отримати або вивчити цей напрямок філателії через те, що це було «політично некоректно». Могли ж і звинуватити у «сепаратизмі». Переїзд на Захід дав йому можливість розширити свої знання та колекцію марок. Наполегливо працюючи над дослідженням та поповненням своєї колекції унікальним матеріалом, Георг фон Штайден став найкомпетентнішим експертом у цій галузі. Його монографія про марки Карпатської України (Spezialkatalog Karpaten - Ukraine), видана у 2000 році, принесла йому світову репутацію найкомпетентнішого та найнадійнішого спеціаліста в цій галузі. Пан фон Штайден отримав статус BPP Німецького експетизаційного союзу, а також став експертом Українського філателістично-нумізматичного товариства в цій галузі.
Так, марки Карпатської України стали частиною багатьох чудових колекцій, сформованих відомими колекціонерами марок, такими як Джон Булат, Андрій Кронін, Збігнєв Мікульський та багато інших, але лише ім'я Георга фон Штайдена надає нового значення філателії Карпатської України.Ми дуже пишаємося тим, що саме Raritan Stamps, Inc. було обрано для презентації цієї чудової колекції, яка принесе багато радості багатьом колекціонерам, які так довго чекали на отримання такого рідкісного та справді унікального матеріалу.
Людина має жити чимось цікавим
-Чим Ви цікавитеся окрім філателії? Чи захоплюєтеся ще якимось видом колекціонування?
- Пишу і випускаю книги, маю велику українську бібліотеку, колекціоную поштові картки, монети, картини, предмети старовини Сколівщини, яка є моїм рідним краєм. А ще маю багато цікавих речей, пов’язаних із нашою знаменитою оперною співачкою Соломією Крушельницькою та письменницею Софією Яблонською, яка також родом з Львівщини.
Шукаю всюди такі цікавинки, а хто шукає, - той знаходить.
От приміром, маю кельтські монети, яким 2300 років. Це один мій товариш прислав. Так і складається.
-Хтось в родині поділяє Ваші захоплення?
-Внуки цікавляться. Найстарший вже має свою невеличку колекцію марок. Мене тішить, що він розвивається в цьому напрямку. Адже філателія – це про постійний інтелектуальний розвиток.
Коли я був малим, то не думав, що писатиму книжки. Але все це приходить з роками.
-Ваші побажання функціонерам, які відповідають за філателію та філателістам.
-Функціонерам від Укрпошти побажав би зменшити ціну на марки і трохи більше уваги приділяти змісту, щоб не допускати абсурду. Повторюю: хотілося би більше уваги до історії України. Так само було би добре, щоб більше виходило окремих марок, а не поштових блоків. Має домінувати принцип доступності у підходах держави до філателії.
Філателістам бажаю – працювати на філателію і для філателії. Потрібно організовувати більше виставок, пропагувати філателію не тільки на рівні міст, а й громад. Пишіть про марки. Розповідайте про свої колекції. Діліться цією інформацією з дітьми.
Перш за все до цієї справи потрібно підходити з любов’ю, бажанням та терпінням. А ці риси, якщо їх вкладати в справу, відповідно, принесуть результат.
-Щиро дякую Вам за цю розмову. Нехай любов і натхнення до колекціонування ніколи Вас не залишає. Бажаємо мати можливості втілювати свої ідеї.
Оксана Лукашук
