Серж Лифар. Із Києва.
Так написано на могилі відомого танцівника та балетмейстера ХХ століття.
Він вписав гідну сторінку в історію французького балету, бо був засновником Академії танцю при «Гранд-Опера», ректором Інституту хореографії та Університету танцю Парижа.
Кілька фактів із життєпису
Цьогоріч виповнюється 120 років із дня народження цього знаменитого українця. Дати народження - різні: в одних джерелах 20 березня (2 квітня), в інших 2 (15 квітня). Вказуються також різні роки народження —1904 та 1905.
По батьковій лінії походив з козацького роду.
До Першої світової війни жив у Києві , навчався в гімназії, співав в хорі Софійського собору.
В 20-х роках емігрував до Франції, де виступав в балеті Дягелева.
Очолив трупу у віці 24 років.
Під час Другої світової війни жив і працював у Парижі. За це звинувачувався Рухом опору в колабораціонізмі, але пізніше був виправданий.
Поставив у «Гранд-Опера» понад 200 балетних вистав, виховав 11 зірок балету.
Дружив із Пабло Пікассо та Коко Шанель.
Після звільнення з театру займався живописом.
Якось Лифар прийшов до рідного театру у вишиванці й сказав: «Мрію повернутися в Україну. Проте вдома мене, на жаль, ніхто не знає, а у Франції — забули».
Нагороджений орденом Почесного легіону. Однак, відмовився від французького громадянства, заявивши: "Я – українець, і пишаюсь цим!".
В Україні після еміграції побував всього один раз у 1961 році.
Помер 15 грудня 1986 року у Швейцарії.
Лише у 90-х роках минулого століття в Україні заговорили про Лифаря як про світову зірку.
У 2004 році вийшла поштова марка до 100-річчя відомого танцівника.
