Спільні випуски марок різних країн – це, безумовно, подія у світі філателії. І цьогорічні «Традиційні ювелірні прикраси» України та Киргизької Республіки – не виняток. Принаймні, ми зрозуміли, що в наших країн спільною є не тільки історія радянського періоду.
Чому саме прикраси стали темою спільного випуску? Інтригу розкрив Максим Гюмюшлю в інтерв’ю для компанії BOMARKA.
Він є представником «Kyrgyz Express Post» (KEP), який спільно з Укрпоштою випустив марки з ювелірними прикрасами. Власне, про цю компанію – окрема розмова, бо її поява на ринку – це нове явище як в історії пошти, так і філателії. Марки, цього поштового оператора публікуються в найважливіших світових каталогах: Міхель (Німеччина), Стенлі Гіббонс (Великобританія), Скотт (США), Івер і Тельє (Франція), Уніфікато (Італія) і каталог ВАРФ, який є офіційним каталогом Всесвітнього поштового союзу. А KEP – є членом ВПС. Але про це – згодом. Починаємо, звісно, зі спільного українсько-киргизького випуску.
Коралове намисто – улюблена прикраса українок та киргизок
- Україна та Киргизстан – країни різних культур і ментальностей. Чому саме ювелірні прикраси стали темою спільного випуску?
- Така ідея народилася у розмові з філателістичним відділом Укрпошти. Ми спільно аналізували теми і зупинилися на прикрасах. Потім вже в ході роботи зрозуміли, що це будуть ювелірні прикраси.
- Розкажіть детальніше про самі прикраси, які зображені на марках.
- Ми бачимо киргизький тумар і український дукач.
Тумар - традиційна киргизька нагрудна прикраса. Крім естетики, вона виконує важливу сакральну місію і вважається оберегом. Тумар на марці – з приватної колекції. У Бішкеку є відомий колекціонер Віктор Кадиров. Він багато чого колекціонує, і національні прикраси – також. Українську прикрасу дукач знімкували в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара», де вона експонується.
Художнє оформлення робили українські дизайнери брати Харуки Сергій та Олександр (на фото, фото з Вікіпедії). Дуже задоволений, що ця робота потрапила до рук саме таких професіоналів. Власне ідея концепції випуску належить теж їм.
Звісно, ми збирали матеріали зі своєї сторони. Але було дуже легко працювати над цим випуском, бо Україна взяла на себе художню частину.
Ми довірилися партнерові - українській стороні і задоволені співпрацею. І дуже вдячні за довіру до нашої компанії.
Ви згадували про різні культури наших народів… Але в прикрасах киргизької жінки та українки є дещо спільне. Це – коралове намисто. Різниця в тому,що в українок намисто багатше і розкішніше. А киргизки носили таку тонесеньку ниточку з коралів. На марках це відображено. Чому зробили перехід від одного коралового намиста до іншого? Вони – об’єднуючий елемент. Обидві нагрудні прикраси і тумар, і дукач було прийнято носити зверху на намисті.
- На полях аркуша ми бачимо інші прикраси...
- В нашому випадку це – тумар з тієї ж приватної колекції Кадирова. До речі, цікаво було підбирати орнаменти. З нашої сторони ми консультувалися з Айдай Асангуловою (на фото).
Вона розуміється на киргизьких прикрасах та багато знає про національний одяг.
- Відомо, що фото українки – з фондів Благодійної організації «Благодійний фонд Миколи Бабака». А киргизька дівчина, яка на фото – наша сучасниця?
- Цю світлину ми взяли з альманаху 60-х років минулого століття «Народно-прикладне мистецтво Киргизії». Хочеться, щоб цей випуск припав до душі. Словом, всім «зайшов». Будемо сподіватися, що марки якось зблизять наші країни.
Коли дві країни випускають марки на спільну тему, то починаються взаємодії філателістичних спільнот
- Бачимо, що, крім України, були й інші спільні випуски марок KEP з різними країнами.
- Так, ми практикуємо спільні випуски з іншими країнами. В цьому році, окрім випуску з Україною, ми ще маємо спільний випуск з Туреччиною (на фото). 21 грудня виходить поштовий блок, на якому зображена найбільша мечеть в Середній Азії. Вона була побудована Туреччиною і при значному фінансуванні з цієї країни. Хоча ми планували інше: випуск, присвячений «Іграм кочівників». Їх започаткували декілька років тому в Киргизстані.
В цьому році вони мали відбутися в Туреччині, але сталося те, що сталося: ковід все відмінив. Тому на спільному випуску – мечеть, яка була відкрита не так давно.
- Яка роль таких спільних міждержавних випусків?
- Як правило, в країнах є філателістична спільнота. Коли дві країни випускають марки на спільну тему, то починаються взаємодії і цих спільнот. Активізується якесь спілкування, домовленості, обмін сувенірною продукцією. От ми дізнаємося, що з України поступали якісь запити нашим філателістам і від нас були такі контакти.
Невеличкий секрет розповім. Наш план виходу марок ще не опублікований і не підписаний, але я вже можу із впевненістю говорити про те, що в 2021 році буде наш спільний випуск марок з Хорватією. Є такі домовленості. Здавалося би: де – Хорватія, і де – Киргизія? В січні вже почнемо працювати над темою. Будемо шукати, що в наших країн спільного. З хорватами випускаємось до 30–річчя встановлення дипломатичних відносин.
Маємо спільний випуск з Білоруссю. Ми випускали коней. Показали киргизького коня і білоруського.
Також мали спільні випуски з Латвією та Мальтою. Вони були присвячені 25-річчю встановлення дипломатичних відносин.
- А з Китаєм, з яким у вас є спільна історія?
- У нас не було спільного випуску з Китаєм. Хоча ми дуже цього хотіли би. У 2017 році ми випускали марку, на якій Лі Бай. Це - найвідоміший китайський поет. А народився він на території Киргизстану, яка тоді належала до Китаю. Ми випускали цю марку за підтримки фонду «Лі Бай», який шанує цю особистість. На марці зліва зображений логотип цієї організації.
Випуск Лі Бая приурочений до 25-річчя встановлення дипломатичних відносин з нашими країнами, але з Китаєм організувати спільний випуск дуже складно. У них до цього потрібно дуже завчасно готуватися: за декілька років наперед, щоб пройти всі щаблі бюрократії.
Пошта – це не про державу
- «Kyrgyz Express Post» (KEP) – це приватний поштовий оператор. Цікаво, що в такій невеличкій країні випускає марки і державна поштова адміністрації і приватна компанія…
- Навіть більше. Киргизія – єдина країна світу, де працює два поштових оператори, що діють на всій території країни. Що саме я маю на увазі? До прикладу, в Боснії та Герцоговині – три поштових оператори. Але це – федеративна держава і кожен оператор працює в своїй федеральній одиниці.
І є Андорра, де немає своєї пошти зовсім. Країна знаходиться між Іспанією та Францією. В іспанської та французької пошти є підрозділи, які відповідають за марки для Андорри. Дивна ситуація, звісно. Країна – невеличка, а марки для неї випускають аж дві пошти!
В Киргизії ж працюють два поштових оператори, які діють на рівних умовах. Це – унікальна ситуація. Щоправда у KEP немає такої розгалуженої мережі офісних відділень по всій країні, як у державної пошти.
Часто запитують, як же таке може бути? Але давайте відкриємо Всесвітню поштову Конвенцію. Прочитаєте і зрозумієте,що заборони немає, але подібне у світі чомусь не практикується.
- Обидві вітчизняні пошти – конкуренти?
- З міжнародних відправлень – безумовно. Ми не здійснюємо пересилок в середині самої країни. Наголошу, що KEP - другий поштовий оператор в країні, який визнаний Всесвітнім поштовим союзом.
Ось у вас в Україні є «Нова пошта» і вона займається внутрішніми пересилками. Але закордон ви не можете відправити листа з «Нової пошти». Вона не є суб’єктом Всесвітнього поштового союзу.
В Німеччині є чимало локальних пошт, які займаються пересилками і навіть випускають свої марки. Це, якби, й не зовсім марки, але є люди, які їх колекціонують.
- Чи є майбутнє у приватних поштових операторів, з вашої точки зору?
- Форма власності для поштового оператора країни – не важлива. В тій же Німеччині пошта є акціонерним товариством і не держава є її власником. Здається, в країнах Скандинавії пошти в концесії.
Пошта – це не про державу. Форма власності – не важлива. Просто такий стереотип сформувався у свідомості країн колишнього Радянського Союзу. Тому я б не акцентував на формі власності.
Світова культура, «модні» коти і… Карл Маркс
-
Але випуск марок - це все ж таки про державу. Чи не так? В Україні рішення про тематику марок приймаються на рівні державних інституцій. Як вибираються сюжети для марок у вашій компанії?
- План випуску філателістичної продукції затверджується Державним комітетом інформаційних технологій та зв’язку Киргизької Республіки. Ми намагаємося в своїх випусках відображати культуру та природу країни.
Якщо нас порівнювати з державною поштою, то ми частіше беремо до уваги міжнародні події.
2021 рік ООН оголосила роком овочів і фруктів. Ми будемо випускати марки на цю тематику, бо постійно звертаємо на таке увагу.
Ми присвячуємо марки ювілеям всесвітньо відомих людей, а перша пошта – частіше національним героям чи іншим відомим в Киргизії особистостям. Скажімо, ми випускали марки до ювілею Леонардо да Вінчі.
В наступному році будемо мати випуск до 200-річчя Достоєвського. Його творчість вивчають у киргизьких школах. Це – класика, частина світової культури і Киргизстан не відділяє себе від неї.
Ми розуміємо, що є багато особистостей, достойних уваги. Але, є певні обмеження по загальній кількості марок, які дозволено випускати країні упродовж року, тому ювілеям великих людей можемо виділити тільки 4-5 випусків.
- Але й киргизьких особистостей ви також не обходите увагою. Бачимо у вас є марка, присвячена Чингизу Айтматову.
- Так. І в минулому році ми випустили марку до ювілею Турдакуна Усубалієва. Коли випускали цю марку, то спільно працювали з його родиною. Вони затверджували портрет. В них були зауваження і ми їх виправляли.
- А в 2018 році ви випускаєте марку з Карлом Марксом. В Україні зараз проходить декомунізація, але така марка не з’явилася би в нас і до цього.
- У Киргизії 7 листопада – загальнодержавне свято, щоб ви собі розуміли. Коли ми вибирали Карла Маркса (а в тому році в нас виходили марки до ювілеїв Івана Тургенєва, Андрія Солженіцина і Чингиза Айтматова), то керувалися тим, що він написав багато цікавих речей і не тільки «Капітал». Як вони були використані – це вже інша справа. Хоча, я не хотів би давати цьому якусь оцінку. Скажу лише, що стосовно цієї марки ми довго радилися, але випускали її без політичного забарвлення.
Головне, ми намагаємося випускати достойні марки по якості, серйозно вкладаємо душу. Намагаємося залучати професійних креативних художників та дизайнерів. Цікаві теми. Легких шляхів не шукаємо. Ось подивіться на наших метеликів. Ми їх шукали по музеях, фотографували…
Цікаво було з котами. Цих котів фотографували в Бішкеку в професійній студії. Всі коти – призери національних та міжнародних виставок! Словом, це – круті коти! Було важко, але реалізували те, що хотіли.
Хотіли так само фотографувати собак, але не вийшло. Ми їх малювали. Така ж історія і з рептиліями. Потрачено багато сил і часу на те, щоб вони виглядали як живі. Це заслуга Володимира Мельника, крутого графіка з Молдови.
«Марки – це найкращий посол країни»
- Ваша компанія практикує участь у закордонних філателістичних виставках?
- Їздимо дуже часто. Представляємо і Киргизстан, і KEP. У такий спосіб рекламуємо країну, викликаємо інтерес до неї у філателістів.
Як правило, такі виставки відбуваються в Європі, а для європейських філателістів Середня Азія – як «терра інкогніта». Принц Монако Реньє ІІІ казав, що «марки – це найкращий посол країни».
Часто філателісти збирають марки і вивчають, що на них зображено. Водночас, через марки вони багато дізнаються про країну. Буває, що людина жодного разу не відвідувала країну, але завдяки колекціонуванню марок, багато знає про неї. Не важливо чи це фауна, чи флора, чи пам’ятки архітектури… На виставках ми намагаємося проявляти в людей інтерес до Киргизстану.
- Чого більше в таких виставках: роботи чи пригод?
- І пригода, і робота. Коли ти представляєш країну і, оформлюючи стенд, вивішуєш державний прапор, то відчуваєш відповідальність за це. Тебе сприймають як представника країни.
З тобою хочуть сфотографуватися. Просять відправити поштові листівки з Бішкеку.
Ми завжди маємо з собою на виставках спеціальну поштову скриньку і штемпель. Виходить, що людина ніколи не була в Бішкеку, а відправляє кореспонденцію з цього міста. Ось такий філателістичний прикол. Буває пишуть: «Тут в Бішкеку класно і тепло».
Марками займаються багато «нефілателістів»
- Максиме, а які марки ви особисто колекціонуєте?
- Ви дуже здивуєтеся… Я – не філателіст. Коли починав запускати цей проєкт в 2014 році нічого про марки не знав. Вникнув тільки згодом. На виставках з’ясувалося, що багато хто з видавців марок не є філателістами. Я відразу почав консультуватися з філателістами. Стало зрозуміліше, яка цінність в марках для колекціонерів.
- Що хотіли би побажати українським філателістам?
- Щоб хобі приносило їм тільки радість і задоволення. Нехай вони збагачуються інтелектуально.
Ми ж готові до співпраці. Можемо погасити наші марки штемпелем і відправити. Можна робити спільні конверти. Можемо реалізовувати цікаві філателістичні ідеї.
- Чи будете співпрацювати з Україною?
- Нам би дуже цього хотілося. Звісно, потрібно відійти від нинішнього випуску. Сподіваємося, що випустимо ще щось цікавеньке… Через кілька років.
- Дякуємо за цікаву бесіду. Бажаємо успішної реалізації найсміливіших філателістичних ідей.
