У філателії є такий окремий напрямок – максимафілія, що передбачає колекціонування та створення максималістських карт, або ж картмаксимумів. Це -- одна з одинадцяти класифікацій філателії, визнаних Fédération Internationale de Philatélie (FIP).

Раніше комісія ФІП з максимафілії проводила кожні два роки конференції. Але останній такий захід відбувся аж 10 років тому   Сеулі. 
Максимафілія стала особливо популярною після Другої світової війни. Виникнення ж самих картмаксимумів припало на кінець 19 століття. Тоді з’явилися перші ілюстровані листівки паралельно з випусками поштових марок із символами, персонажами чи пейзажами. Картмаксимуми створювали і туристи. Вони шукали листівку та марку одного сюжету і відправляли її своїм знайомим із тих місць, де подорожували. Або ж залишали собі такий пам’ятний сувенір.
Сьогодні багато філателістів доповнюють свої тематичні колекції відповідними картмаксимумами. Але підходи до розвитку максимафілії в різних країнах інакші. Скажімо, у США їх випускають дуже мало. У Німеччині – лімітовано. В Австралії має бути картмаксимум для кожної марки. Колекціонування картмаксимумів дуже популярне серед філателістів Франції та Бельгії. Тут є цілі асоціації максимафілії.  У 2005 році в Франції навіть відбувся перший чемпіонат з максимафілії. 
Покази картмаксимумів стали популярними на конкурсних філателістичних виставках, тому FIP розробила спеціальні правила, щоб  оцінювати заявки. 
Отож, розберемося з цими правилами. 

1. Картмаксимум складається з трьох елементів: картки, марки та штемпеля. Всі вони мають бути пов’язані одним сюжетом. 


2. Поштова марка повинна мати франкувальну силу і бути без дефектів. Вона наклеюється на лицьовій стороні листівки. 


3. Час і місце гасіння  повинні відповідати  сюжету як картки, так і поштової марки. 


4. Тотожне зображення на картці та марці можливе в тому випадку, коли вони створені з однієї і тієї ж репродукції чи фотографії.   


5. Розміри листівки повинні бути не більшими ніж 105 × 148 мм і не меншими від 90 × 140 мм ± 2 мм.  
6. Мінімум 75% площі картки має бути зайнято зображенням, відповідним до сюжету малюнка марки. 
7. На одній картці не може бути двох марок. Виняток: марки випущені зчіпкою для створення панорами.


У філателістичній практиці, зокрема й в українській, є традиції виготовлення картмаксимумів, коли зображення на картці та марці – різні.

Це – привід для критики від філателістів-консерваторів. І це – ваша особиста справа: дослухатися до такої критики, чи ігнорувати її. 
Адже головне правило філателії – колекціонування заради задоволення. Так що збирайте те, що вам подобається.

 

Читайте також:

Філателістична термінологія – короткий глосарій

Колекціонуйте конверти і відкривайте нові можливості від філателії

Шестиблок – українське філателістичне відкриття